Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Світлана ГАЛАУР
Чорні квадрати смерті
Ікони Ісуса Христа та Божої Матері, пучок засохлих колосків у глиняному глечику і воскові свічечки… Цей «куточок пам’яті», який мимоволі впадає в око серед багатьох експонатів виставки, символізує не просто історичну минувшину, а незагойну фізичну і духовну рану українського народу, яка невгамовним болем пронизує серця багатьох поколінь. Не полишає байдужим жодного відвідувача й шмат потертого від часу паперу, на якому розповзлися чорні квадрати, наче чорні ворони… Поряд — сучасне кольорове видання цієї карти.
Федір ЛЮДНИЙ
Жах, що з тобою все життя
Тисяча дев’ятсот тридцять третього мені йшов сьомий рік. Тато одним із перших вступив до колгоспу, але потім вийшов з нього. Це, звичайно, викликало гнів активістів, і вони тероризували його, як могли. Батько змушений був шукати роботу в іншому районі за кілька кілометрів від свого села. Додому приходив рідко.
Руслан НОВАКОВИЧ
Остання Паска
Григір довго лежав з розплющеними очима і дивився в стелю. Потім підвівся і сів на лаві. На столі лежала дошка. Це була заготовка для ікони. На білому левкасі вже видні обриси Бога.
27 листопада 1932 року Сталін на спільному засіданні Політбюро і ЦВК пояснив труднощі з заготовками хліба "проникненням в колгоспи і радгоспи антирадянських елементів, які організували саботаж і зриви". Газета "Правда" від 4 та 8 грудня 1932 рокузакликала до рішучої боротьби з "кулаками", особливо на Україні. 24 січня 1933 року союзний ЦК звинуватив Компартію України в провалі збору зерна, в притупленні більшовицької пильності і направив на Україну секретаря ЦК Павла Постишева. Зі своїх посад були зміщені 237 секретарів райкомів, 249 голів райвиконкомів, понад половини голів колгоспів.
Світ, де тоталітаризм у тих чи інших формах продовжує існувати, повинен знати правду про Голодомор, адже ці знання дозволять йому уникнути подібних трагедій у майбутньому.