Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Вперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар ЦК Компартії України Володимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю утворення УРСР, згадав про факт голодомору.
— Cелянин заздалегідь знав, скільки має заплатити державі податку. Спочатку, з 1921-го по 1923-й, податок брали в натуральній формі, потім у грошовій. А коли почалася індустріалізація, знадобився хліб державі, щоб його продавати за кордон і на виручену валюту купити все необхідне для промислового будівництва. Харківський тракторний завод, Дніпрогес будували за ці кошти. Купували обладнання, інженерів і робітників, щоб його налагодити, наймали. І тому з урожаю 1932 року на Україну накладено данину — 356 мільйонів пудів. Вона була непідйомною, бо до 1 листопада виконали тільки половину цього плану. І почався голод.
Федір ЛЮДНИЙ
Жах, що з тобою все життя
Тисяча дев’ятсот тридцять третього мені йшов сьомий рік. Тато одним із перших вступив до колгоспу, але потім вийшов з нього. Це, звичайно, викликало гнів активістів, і вони тероризували його, як могли. Батько змушений був шукати роботу в іншому районі за кілька кілометрів від свого села. Додому приходив рідко.
Віктор РЕВЕГУК: «Це була трагедія бездержавної української нації»
Мій співрозмовник не тільки професійний історик, а передовсім людина, яка народилася в селі, і про голод на Полтавщині знає від своїх рідних, які його пережили. Розповідаючи про події 1932—1933 років, він зазначає, що це була трагедія бездержавної української нації. І пояснює, чому.
В один голос — про один голод
Я довго не вірила, що Голодомор був. Хоч професійно вивчала історію протягом років перебудови — з 1986-го по 1991 рік. Навіть тоді про Голодомор нам не розповідали. Такої сторінки в історії КПРС не було, її ідеями залишалися боротьба за колективізацію та індустріалізацію. Тож нас «заточували» проти куркулів і розповідали про розкуркулювання ворогів.