Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»
на 2015-2020 роки
Національний
музей «Меморіал жертв Голодомору» є першим і єдиним державним музеєм –
Меморіалом, що висвітлює історію Голодомору – геноциду українського народу.
Історія його заснування розпочинається 28 листопада 2006 року,
коли Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Голодомор 1932-1933 рр.
в Україні», в тексті якого було передбачено спорудження Меморіалу пам’яті жертв
голодоморів в Україні. Рішенням сесії Київської міської Ради (№ 41/702 від
25.01.2007 р.) було ухвалене рішення про відведення земельної ділянки для
будівництва меморіалу, а в березні 2007 р. київський міський голова видав
розпорядження № 315 «Про проектування та будівництво Меморіального комплексу
пам’яті жертв голодоморів в Україні». В червні 2008 року Головне управління
містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в зв’язку з
економічною кризою внесло зміни до архітектурно-планувального завдання
(№07-0192 від 20.03.2007), якими було передбачено будівництво та планування
вести в дві черги. Згідно з архітектурно-планувальним завданням Меморіал мав
складатися з двох частин – меморіальної (перша черга будівництва) та музейної
(друга черга будівництва). Офіційне відкриття першої черги будівництва –
Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні – відбулось 22 листопада 2008
року. Рішення про проектування другої черги будівництва Меморіального комплексу
пам’яті жертв голодоморів в Україні було ухвалене на засіданні секції
містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Головному
управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 29
травня 2008 року. Проте політична та фінансова кризи завадили подальшій
реалізації цих планів.
Мета
музею: Музей прагне стати закладом
світового рівня, впливовим агентом розбудови громадянського суспільства в
Україні.
Місія музею: Національний
музей «Меморіал жертв Голодомору» є державним науково-дослідним,
культурно-освітнім та науково-методичним закладом, інформує суспільство про акт
геноциду українського народу, вшановує пам'ять про кожного, хто помер і не
народився під час та в внаслідок трагедії, сприяє консолідації та розвитку
української нації, її історичної свідомості та культури, є центром, який акумулює
краєзнавчі та регіональні історичні дослідження, що пов’язані з Голодомором і
висвітлюють його причини й наслідки, допомагає громадськості отримати знання та
розвинути навички, що стримуватимуть повторення подібних злочинів у
майбутньому.
Ресурси
музею: Музей створено без наявної
фондової колекції, він був першим музеєм типу «меморіал». Експозиційна площа – меморіальна
Зала пам’яті – є сталою і займає 452 кв. м.
Завдання
музею:
-
екскурсійне
обслуговування відвідувачів;
-
надання широкого
спектру освітніх послуг для всіх категорій відвідувачів;
-
підготування
науково-популярних видань для поширення серед громадськості;
-
організація наукових
студій: конференцій, форумів, симпозіумів, подіумних дискусій, семінарів, круглих
столів з тематики Голодомору;
-
надання методичних консультацій
українським музейникам з профільної тематики;
-
реалізація
виставкових проектів.
Напрями
розвитку:
Науково-дослідна робота:
-
організація та
проведення наукових досліджень документів архівних фондів, у тому числі інших
держав, про події тих часів з метою виявлення документальних свідчень про
Голодомор та створення умов введення їх у науковий обіг;
-
наукові дослідження
музейних предметів та музейних колекцій;
-
організація роботи
з пошуку (або виявлення), ведення обліку місць поховань жертв Голодомору;
-
складення зведеного
реєстру документальних свідчень, створення баз даних та впорядкування спогадів
очевидців Голодомору;
-
дослідження у сфері
музейної інформації.
Науково-експозиційна робота:
-
розроблення
наукового проекту стаціонарної експозиції музею (наукова експозиція, тематична
структура та тематико-експозиційний план);
-
здійснення
реекспозиції Зали пам’яті;
-
створення
тимчасових тематичних виставок.
Фондова робота:
-
збереження, облік,
наукове опрацювання, систематизація музейних предметів та науково-допоміжних
матеріалів;
-
розроблення
перспективного та річних планів наукового комплектування фондів;
-
поточне комплектування
фондів, в тому числі збирання свідчень осіб, які пережили Голодомор;
-
організація
наукових відряджень та спеціальних експедицій;
-
оголошення акцій для
збору предметів музейного значення;
-
оцифрування
фондових матеріалів та здійснення електронного обліку музейного зібрання,
збереження даних в уніфікованому електронному форматі в музейній
інформаційно-пошуковій системі;
-
обмін дублетними та
непрофільними матеріалами з іншими музеями, установами, колекціонерами.
Науково-освітня робота:
-
проведення
екскурсій у Залі пам’яті та на території музею;
-
організація та
проведення заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору;
-
проведення
тематичних лекторіїв та кінолекторіїв для різних вікових груп відвідувачів,
організація Клубу документального кіно;
-
налагодження співпраці
з Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і науки КМДА,
районними управліннями в м. Києві та Київській області.
Координаційно-методична робота:
-
надання
практичної та методичної допомоги державним, відомчим, приватним і громадським
музеям у створенні експозицій та виставок з тематики Голодомору;
-
розроблення методик
з вивчення Голодомору, його причин і наслідків;
-
проведення
семінарів-практикумів для музейників і педагогів з тематики Голодомору;
-
розроблення сценарії
уроків пам’яті;
-
розроблення
методичних рекомендацій та підготування методичних посібників для педагогів і
працівників регіональних музеїв з тематики Голодомору;
-
розроблення
концепцій тематичних експозицій, виставок, інсталяцій для шкільних музеїв.
Видавнича діяльність:
-
підготування до
друку рукописів наукових досліджень, брошур, буклетів, книг, методичних
посібників, каталогів, фотоальбомів;
-
створення
комплектів наочності для інтерактивних занять;
-
розроблення і
випуск навчальних комп’ютерних ігор для школярів.
Інформаційна політика:
-
залучення до
активної співпраці журналістів із різних засобів масової інформації;
-
участь науковців
музею в програмах на ТБ і радіо;
-
посилення
присутності музею у віртуальному просторі через веб-сайт, соціальні мережі і
тематичні інтернет-платформи;
-
проведення Wi-Fi в Залі
пам’яті;
-
підготування і
встановлення QR-системи та аудіогідів.
Будівництво:
-
спорудження другої
черги Меморіалу жертв Голодомору, що має містити згідно з проектною
документацією: стаціонарну експозицію з використанням сучасних музейних
технологій, виставкові зали, обладнане системами захисту фондосховище, архів
свідчень, бібліотеку з читальною залою, конференцзалу, кінозал, офіс
Українського центру дослідження Голодомору, навчальні аудиторії, робочі
кабінети, майстерні, зону відпочинку.
Економіка:
-
зміна структури
музею та штатного розпису;
-
створення
Благодійного Фонду Меморіалу жертв Голодомору для акумуляції благодійних коштів;
-
заснування
Опікунської Ради музею з дорадчими функціями для розвитку закладу та
представлення і контролю процесу збору коштів на другу чергу Меморіалу;
-
розроблення
програмного забезпечення для створення електронної бази даних свідчень про
Голодомор;
-
відкриття музейної
крамниці.
Брендинг:
-
розроблення
логотипу Меморіалу;
-
створення веб-сайту
Меморіалу;
-
виготовлення і
розповсюдження брендованої презентаційної музейної продукції.
Партнерство:
-
розвиток партнерських
стосунків з музеями та іншими науковими і культурними інституціями в Україні та
за кордоном, що спеціалізуються з тематики Голодомору, інших геноцидів, історії
тоталітарних режимів, прав людини;
-
реалізація спільних
виставок з музеями України;
-
участь у міжнародних
виставкових, науково-дослідних і освітніх проектах та інших міжнародних
культурних заходах.