Меморіал пам'яті жертв голодоморів
Владислав КИРЕЙ
Це потрібно не мертвим, це потрібно живим
За офіційними даними, на Черкащині від голодомору 1932–1933 років померло 154 тисячі 519 осіб. Дослідники ж називають цифру майже вдвічі більшу й зауважують, що немає документів, які б дали змогу встановити точну смертність в деяких районах та в самих Черкасах.
У всі часи, хоч і стояла прикордонна варта, мислівчани без зайвих перешкод могли провідувати рідних, знайомих в обох частинах села, бувати на весіллях. Дехто навіть обробляв поле на протилежному березі Збруча. Коли ж прийшли більшовики, лівобережна Мислова ввійшла до складу Волочиського району (тепер Хмельницької області), правобережна ж залишилася на Тернопільщині, що тоді перебувала під польською владою. Донині місцеві жителі хмельницьку Мислову називають руською, а тернопільську — українською, або західною.
27 листопада 1932 року Сталін на спільному засіданні Політбюро і ЦВК пояснив труднощі з заготовками хліба "проникненням в колгоспи і радгоспи антирадянських елементів, які організували саботаж і зриви". Газета "Правда" від 4 та 8 грудня 1932 рокузакликала до рішучої боротьби з "кулаками", особливо на Україні. 24 січня 1933 року союзний ЦК звинуватив Компартію України в провалі збору зерна, в притупленні більшовицької пильності і направив на Україну секретаря ЦК Павла Постишева. Зі своїх посад були зміщені 237 секретарів райкомів, 249 голів райвиконкомів, понад половини голів колгоспів.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Кордон між життям і смертю
Саме між Рівненщиною і Житомирщиною та Хмельниччиною в 30-ті роки минулого століття пролягав кордон, який тоді був не просто міждержавним — між Польщею та Українською РСР. У 1932–1933 роках він став кордоном між життям і смертю.
Бюджетники вже відчувають перебої з зарплатою – українські газети
Вшанування жертв Голодомору, дірка в державному бюджету, мільярдні витрати на українські вибори та розкішні палати для породіль у Києві – такі теми українських газет.