Експонати, представлені у залі пам'яті Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні"
|
Назва: Барильце (Гуцульщина, ХІХ ст. – поч. ХХ ст.) Призначення: Використовувалася для зберігання води у довгих поїздках. Матеріал: Дерево (переважно дуб), метал. Опис: Посудина різного об’єму. Має два днища, опуклі стінки, стягнуті обручами, дві дірки посередині однієї клепки і дві дірки на кришці. |
Назва: Буча (кіш, верша, лозовий кіш), (Полісся, ХІХ ст. – поч. ХХ ст.) |
|
Назва: Ткaцький верстaт. Призначення: Знаряддя для виготовлення тканини, ряден, килимів, тощо. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: Вертикальний верстат являє собою раму, що складається з вертикальних стовпів, з'єднаних угорі та в низу перекладинами. Техніка ткання залежала від практичного застосування тканини і полягала головним чином в утворенні зіва (зазору між рядом ниток), для цього слугувало начиння. Це два ряди натяжних петель, нав'язаних на прутики і завернених попарно одна водну. При навивані основи на двох начиннях з вічками (петлями) кожна петля протягувалась через верхню петлю першого начиння і між петлями другого; другу нитку пропускали між петлями другого начиння. Начиння рухають вгору та вниз за допомогою підніжків , що кріпилися мотузками до начиння. Ткаля натискала ногою підніжок і піднімала то одне, то друге начиння. Під час цього і утворюється зів, куди протягується підкання за допомогою човника. Традиційне візерункове ткацтво робилося на чотирьох підніжному верстаті. Має додаткові планшети з дірками, через які пропускалась основа. Поширена по всій території України. Полтавщина ХІХ ст. |
|
Назва: Вeсло Призначення: Предмет за допомогою якого пересувається судно. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Дерев'яна жердина з лопастю на кінці. За допомогою якої пересувають човен або гребне судно. Поширене по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Вікo Призначення: Верхня частина діжки, скрині, домовини, тощо якою їх закривають. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Зроблена з дерева. Складається з двох дощечок, обичайки, зв'язаної спеціальним пазом з широким обручем з ясена, який щільно заходить з верху поза вінця діжі. Має круглу форму. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Вyлик Призначення: Створене людиною житло для бджіл. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Вулик дерев'яна колода не розбірна. Виготовлена з товстих кругляків ялини. Висотою 1.5м шириною 60см. За допомогою сокири і долота у ній видовбували середину для бджолиного гнізда. Усередину колоди вміщені перекладини для прикріплення щільників. Має два отвори прямокутної форми (один над одним). З верху накрито дерев'яною кришкою у вигляді. Встановлювався вертикально. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Грaбка Призначення: Пристосування до коси при косінні зернових культур. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Являє собою дерев'яний валок у який перпендикулярно забито 4 дерев'яних зубців нижній з яких найдовший, а верхні поступово коротшають Посередині вони скріпляються тонкою планкою. Перша половина ХІХ ст. Поширена по всі території України. Слобожанщина. |
|
Назва: Гребінкa Призначення: Для розчісування куделі. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Столярство. Опис: Дерев'яний виріб з зубцями для розчісування куделі. З коротким держаком з суцільного шматка деревини. Має 33 зубці. Перша половина ХІХ століття. Полісся. |
|
Назва: Грeбінь. Призначення: Вичісування льону, конопель, тощо. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Високий дерев'яний стояк із зубцями, на які насаджується пряжа при ручному прядінні. З суцільного шматка дерева. Має 75 зубців. Перша половина ХІХ століття. Поширений по всій території України. Слобожанщина. |
|
|
Назва: Дiжа хлібнa. Призначення: Готують тісто для хліба. Матеріал: Дерево. Техніка: Бондарство. Метал. Опис: Низька широка дерев'яна діжка з парною кількістю клепок в якій готують тісто для хліба. Робили із соснових клепок циліндричної форми рівно зрізаного конуса. Має вікко, кришку. Має металеві обручі. Перша половина ХІХ століття. Слобожанщина. |
Назва: Борона |
|
Назва: Сaни (кoзирки, глaдці, бричкa, oплини). Призначення: Транспортний засіб пересування по снігу. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: Складаються з двох полозів так званих капиць(тобто зроблених з молодих викопаних з коренем дерев), які забезпечували вгнутість передніх кінців саней. В отвори на полозах вертикально забивали копили, на які насаджували поперечні оплини, що з'єднували полози. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Вaзон (вaзонки, вaзониці). Призначення: Для квітів. Матеріал: Глина. Техніка: Гончарство. Опис: Посудина для квітів. Поливані цегляною поливкою. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Грaблі Призначення: Ручне знаряддя праці для згрібання cіна, соломи, скошеного хліба. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Ручні дерев'яні граблі складаються з валка довжиною до 90см., у який знизу під прямим кутом забивали зубки 12 штук по 12см. завдовжки, а збоку держак. Його робили з рівної ліщини. Робоча частина прикріплена до держака двома металевими дротами. Перша половина ХІХ ст. Полісся. |
|
Назва: Віялкa, сoвок, шiклячки Призначення: для віяння зерна, а також для вичерпування води із човна. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Для віяння зернових культур використовувалися з коротким держаком. Нею підкидали зерно на вітер. Розмір 40см на 20см. Плоскі з невисокою прямою робочою частиною. Вони мають горизонтальну округлу ручку. Їх завжди робили з легких порід дерева. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Витушкa Призначення: Використовується в текстильному виробництві. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: Дерев'яний предмет народного ткацтва на обертальне перехрестя, якого накладають міток (півмітка) пряжі, щоб перемотати нитки в клубок. Поширена по всій території України. Перша половина ХІХ ст. Полісся. |
|
Назва: Вiз Призначення: Для перевезення людей майна Матеріал: Дерево. Техніка: Стельмаство. Опис: Дво осевий чотириколісний. Він складається із передньої і задньої Частини («передня кічка» , «задня кічка»), які мають по два колеса та з'єднані між собою брусом (розвою, ізворою) з природно розгалуженого дерева. На насаді покладені дошки («помостина», а по боках – драбина. Розвора – рухома нею можна подовжити віз, особливо при транспортуванні дерева. Має дишель («руд», «віє») до якого впрягали коней. Передні колеса меншого розміру, ніж задні. Виготовляли з берези. Присутні металеві деталі - залізні обручі для коліс, які виготовляли ковалі. |
|
Назва: Днищe Призначення: Використовується в прядінні. Матеріал: Дерево. Сосна. Техніка: Кустарна деревообробка. Столярство. Опис: Добре обтесана дошка з потовщенням і прорізаним отвором у який закладається гребінь при прядінні. Днище має бути такої довжини і ширини аби прялі було зручно сидіти на ньому і утримувати в не рухомому положенні гребінь. Перша половина ХІХ століття. Полісся. |
|
Назва: Дoвбaнка Призначення: Зберігання продуктів. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Посудина із верби. Дно вставне. Циліндричної форми. ХІХ-ХХ століття поширена на Поліссі, Гуцульщині. |
|
Назва: Жорна ХІХ ст. – поч. ХХ ст.) |
|
Назва: Кaдовб, кaйдуб Призначення: Зберігання продуктів. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Довбана посудина із сосни. Великих розмірів. Дно вставне. Циліндричної форми. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Кoзуб Призначення: Ручний кошик для ягід та грибів. Матеріал: Кора (луб). Техніка: Лозоплетіння. Опис: Сплетена з кори коробка. Використовується у бобуті. Перша половина ХІХ ст. Полісся. |
|
Назва: Кoлесо. Призначення: Основа колісного транспорту. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Кругла обертова дерев’яна частина. З суцільного шматка деревини. Має один проріз і десять спиць. Поширене по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Колискa. Призначення: Меблі для дітей віком до року. Матеріал: Дерево. Полотно. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Прямокутної форми. Її основу складає дерев’яна прямокутна рама. До якої знизу підшили полотно. Виготовлено з міцної тканини. Рама з липи. Є чотири мотузки, які кріпляться до сволока. Мотузки скріплені вгорі, до них прикріплений подвійний дріт у формі гака. Поширена на Лемківщині ХIX століття. |
|
|
Назва: Кoромисло Призначення: Для перенесення двох відер через плече. Матеріал: Дерево. Метал. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Зроблена з дерева жердина. Пофарбована в зелений колір. Їх робили з твердих порід дерев. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
Назва: Косa Призначення: Ручне знаряддя праці для косіння трави та зернових культур. Матеріал: Дерево. Метал. Техніка: Кустарна деревообробка. Кування. Опис: Коса ручне знаряддя праці. Вона складається з двох головних частин: власне коса викована із металу і дерев’яного держака – кісся. Її робили з одною ручкою. З робочою частиною вона з’єднувалася за допомогою залізного кільця, а також дерев’яного клинка – пасклина. Верхній обід робочої частини коси українці називали прутом. Ріжучу частину лезом. Довжина коси на 9 долонь. Перша половина ХІХ століття. Поширена по всій території України. |
|
Назва: Коцюбa (кочергa) Призначення: Знаряддя для вигрібання попелу з печі. Матеріал: Дерево. Метал. Техніка: Кустарна деревообробка. Кування. Опис: Виробляли з товстих гілокю. Спочатку знімали кору а потім обстругували. Так отримували руків’я для кочерги. Робочу частину із металу робив коваль. Поширена по всій території України. Слобожанщина ХІХ ст. |
|
Назва: Кoшик Призначення: Для зберігання та перевезення збіжжя. Матеріал: Лоза. Техніка: Лозоплетіння. Опис: Виріб виплетений з лози. Круглої форми. Має кришку і ручку. Використовується у побуті. Полісся ХІХ ст. |
|
|
Назва: Липівкa (довбaнка) Призначення: Зберігання продуктів. Матеріал: Дерево. Липа. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Довбана посудина з липи із врізаним дном. Використовується для соління чи тривалого зберігання меду. Неправильної циліндричної Форми. Перша половина ХІХ століття. Полісся. |
Назва: Ліхтaр Призначення: Пристрій для освітлення. Матеріал: Дерево. Скло. Метал. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Має чотиригранну форму. Основу складають чотири тесані дерев’яні планочки у двох суміжних чотиригранних сторонах в яких вирізали пази куди вставили відрізки скла. Нижня частина ліхтаря має суцільне дерев’яне дно а в його верхній частині прорізаний отвір. Поверхня якого накрита куском бляхи (він захищає її від дощу та снігу) Одна сторона відкривається за допомогою видвигання скла. Має ручку з дроту для його перенесення. У середину такого ліхтаря ставили: свічку чи каганець. У хаті його підвішували до сволока ставили на Кут припічка стола скрині. Поширений по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Колискa. Призначення: Меблі для дітей віком до року. Матеріал: Дерево. Лоза. Техніка: Лозоплетіння. Опис: Колиски у вигляді сітки плелися з лози молодих дерев. Підвішували мотузками на закріплений у стелі гак. Має овальну форму. Полісся. ХІХ ст. |
|
Назва: Лопaта Призначення: Виріб для перекидання сипучих матеріалів. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Для віяння зернових культур використовувалися з довгими держаком та порівняно глибокою лопастю (шухля). Нею підкидали зерно на вітер. Їх завжди робили з легких порід дерев. Поширена по всій території України ХІХ ст. Слобожанщина ХІХ ст. |
|
Назва: Мaслобійка (мaслянка, мaсначка, колотівкa , добенькa, обушкa). Призначення: Посудина для збивання масла. Матеріал: Дерево. Метал. Техніка: Бондарство. Опис: Виготовлена з деревини липи. Складається з трьох частин (бечівка навершки або кружок і колотівка). Бечівка з сосни; обручі ліщинові циліндричної форми; навершник бондарної роботи із кружком, посередині з діркою через яку проходить довгий держак із дубовим подірккованим кружком (колотівка). Об’єм 3 літра. Без збіянки і накривки. Має 11 клепок, 4 залізні обручі. Верхній найширший пофарбований у зелений колір. Поширена на Поліссі ХІХ ст. |
|
Назва: Мискa Призначення: Посудина для їжі. Матеріал: Гончарство. Техніка: Глина. Опис: Посудина у вигляді широкої чаші з ледь піднятими стінками. Це глибока товстостінна посудина стіни якої плавно підняті вгору. Вкрита глазур’ю. Поліхромний розпис. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Міркa (мiртук). Призначення: Мірка для муки. Матеріал: Дерево. Техніка: Бондарство. Опис: Використовується при розрахунку з мельником. Розмір 600г. Має вертикальну ручку. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Рyчний млин. Призначення: Молоти зерно. Матеріал: Дерево. Столярство. Техніка: Камінь вапняк. Опис: Складається з двох вапнякових каменів , які встановлені у станок-табурет. У верхньому закріплюється ручка (погонич), а посередині міститься отвір (горло) куди сипали зерно. Ручкою обертали верхній камінь у горизонтальній площині і він розтирав зерно на нижньому колесі. З відти і сипалося борошно. Ручку робили високою і верхній кінець кріпили у перекладину рами. В исота каменя 15см., діаметр - 50см. Перша половина ХІХ ст. Поширений по всій території України. Слобожанщина. |
|
Назва: Нoчви Призначення: Для прання білизни купання дітей Матеріал: Дерево. Техніка: Бондарство. Опис: Видовбана, довгаста, прямокутна посудина виготовлялася з розколотої колоди твердих порід дерева. Стінки якої розширялися до гори. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Ослiн (oслон, лaва, стiлець). Призначення: Меблі. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Столярство. Опис: Різновид невеликих переносних лав , які функціонували в традиційному селянському житлі. Основу становить повздовжна дошка переважно із хвойного древа до якого знизу прикріпленні ніжки. Ніжки робили з чотирьох кругло обтесаних брусків, які посередині задля міцності конструкції з’єднували двома перпендикулярами. Пофарбований синьою фарбою. ХІХ-ХХ ст. Полісся. |
|
Назва: Плyг Призначення: Тяглове орне знаряддя перевертає шар грунту та підрізає коріння бур’янів. Матеріал: Метал. Опис: Поширений по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Прядкa. Призначення: Господарське знаряддя для ручного прядіння. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: В рух приводять ножним приводом. Складається з підніжки циганки Колеса з спицями шкуратки з отворами веретено гайка валка. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Рeшето. Призначення: Провіювання зерна. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Господарський виріб у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просівання чого-небуть (переважно зерна). Перша половина ХІХ століття. Поширена по всій території України. |
|
Назва: Рогaч. Матеріал, техніка: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Довгий, дерев’яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть чи ставлять горщики у піч. Виготовляли з товстих гілок: спочатку знімали кору, потім обстругували і отримували руків’я для рогача. Робочу частину із металу робив коваль. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Рyбель. Призначення: Для прасування білизни. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Вузька дерев’яна дошка з ручкою і поперечними зарубками. Має видовжену прямокутну форму. Нижня частина якої має ребристу (у вигляді зубців) поверхню. Ними розгладжують полотно, що навите на качалку. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Сaмовар. Призначення: Посудина для кип’ятіння води Матеріал: Метал. Опис: Складається з металевого корпусу поєднаного з невеличкою піччю для деревного вугілля у вигляді впаяної в корпус труби з колосниковою решіткою в піддоні; покришки, камфори, краника. Має циліндричну форму. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Сaни (кoзирки, глaдці, бричкa, oплички). Призначення: Транспортний засіб пересування по снігу. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: Складалися з двох загнутих полозів у котрі вертикально забивалися копили, з’єднані дубовим в’язом. Уздовж полозів поверх в’язів на копиці насаджені планки. Для збільшення площі саней робили так звані била (жердина з двома поперечинами). У разі необхідності днище кузова встилалось рівними гілками, лубом або дошками. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Ситo. Призначення: Провіювання муки. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Господарський виріб у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просівання муки. Перша половина ХІХ ст. Поширена по всій території України. Полісся. |
|
Назва: Сіянкa. Призначення: Для сівби. Матеріал: Дерево, кора молодої липи. Техніка: Бондарство Опис: Виготовляли із дранки – тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювались від товстих колод. Їх ретельно обстругували і розпарювали у печі, потім гнули. Краї зігнутих стінок заходять один за один. Скріплені дерев’яними гвоздями, дно вставне. |
|
Назва: Скринькa. Призначення: Дорожні меблі для зберігання одягу прикрас. Матеріал: Дерево. Техніка: Столярство. Опис: Невеликий ящик з кришкою. Червоного кольору. Поширена по всій території України. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Сoлом’яник. Призначення: Для зберігання та перевезення збіжжя. Матеріал: Лоза джгут тонкі стрічки коріння. Техніка: Лозоплетіння. Опис: Виріб виплетений з лози. Круглої форми. Вміщували кільканадцять пудів збіжжя. Використовується у побуті. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Ступa. Призначення: Для очищення зернових культур від лушпиння. Матеріал: Дерево. Техніка: Бондарство. Опис: В ній подрібнювали на крупу чи фураж, або очищали його від лушпиння. Ступа-ножна виготовлена з вертикально поставленої колоди (висотою 1м). Має вазоподібну форму. З верху вирублено заглибину – макітру - глибиною 35см., діаметр в горі 30см. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
|
Назва: Тeрниця (тeрлиця). Призначення: Ручна обробка волокон. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Знаряддя для тіпання льону, конопель тощо. Складається з: ніжки-сохи, ребра, стегна, жолоб, мечик з хвостом і ручкою, чопик. |
Назва: Товкaч. Призначення: Для подрібнення зерна. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Дерев’яний предмет циліндричної форми. Виготовляли з товстих гілок Спочатку знімали кору а потім обстругували. Поширений на Поліссі ХІХ ст. |
|
Назва: Товкaч на два боки Призначення: Для подрібнення зерна. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Дерев’яний предмет циліндричної форми з роздвоєнням середини (для кожної руки окремо). З твердої породи дерева. Поширений на Поліссі ХІХ ст. |
|
Назва: Сaки (сaчок, хвaтка, підсaки). Призначення: Снасті якими рибалки черпали рибу. Матеріал: Дерево. Сітка. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Їх плели з ниток у формі конічного мішка і прикріплений до дерев’яного обода з ручкою. Довжина залежила від способу яким ловили рибу з човна чи в брід. Полісся ХІХ ст. |
|
Назва: Хoмут. Призначення: Кінська управа. Матеріал: Дерево. Шкіра. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Шийна частина кінської упряжі, що являє собою дерев’яний остав (кліщі). Вкритий м’яким шкіряним валиком. Перша половина хх століття. Поширена по всій тире торії України. |
|
Назва: Цiп. Призначення: Традиційне ручне знаряддя праці для молотьби. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Ціп складається з бича (билень, цілень), ціпила(ціпило, держак, ручка), двох капиць (головка, голов) та ув’язі. Держак довжиною 190см., робоча частина довжиною 110см. Обидві частини з’єднувалися сиром’ятним ремнем. Ним охоплювали узголів’я за шийки створюючи між ними подвійне кільце - вісімку, які давали змогу робочій частині обертатись на держаку. Полісся. Перша половина ХІХ ст. |
|
Назва: Човен (довбанка, дуб). |
|
Назва: Ярмo. Призначення: Пристрій для запрягання тяглової худоби. Матеріал: Дерево. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Зроблений з дерев’яних брусків, з’єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тваринам і замикають занозами. Їх робили з твердих порід дерев. Поширена по всій території України ХІХ ст. |
|
Назва: Ятiр. Призначення: Рибальське знаряддя. Матеріал: Дерево. Нитка. Техніка: Кустарна деревообробка. Опис: Складається з 4 дерев’яних обручів на які натягувалася сітка. Має два конусоподібних кінці один з яких закритий, витягнутий зовні, а другий з вузьким отвором - повернутий в середину, через нього і потрапляла риба. З боку кріпляться плетене полотнище довжиною 2м, що закінчується вузькою планкою. Має циліндричну форму. Він розташовувався на мілких протоках річок. Полісся ХІХ ст. |